Нацкомісія з питань регулювання зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) затвердила законопроект Національної поліції України, який дозволяє блокувати сайти на 3 роки за рішенням суду.
Таке рішення регулятор прийняв 27 лютого.
При цьому, Нацполіція позначила законопроект як нерегуляторний і прописала в пояснювальній записці, що він не вимагає обговорення з громадськістю.
За словами глави кіберполіції Сергія Демедюка, проект закону більше року проходив обговорення на базі профільних асоціацій. Мета законопроекту: встановити правила гри і базові норми, які характерні для європейських країн.
Законопроект дозволяє тимчасово блокувати сайти з інформацією, поширення якої карається Кримінальним кодексом. Термін блокування може становити «до 90 днів з можливістю продовжити його до 3 років». Блокувати доступ до сайтів можна тільки за рішенням суду.
Однак, якщо потрібно запобігти тяжкий злочин, отримати доступ до даних на серверах і мобільних телефонах можна і без постанови.
Якщо інформацію, в тому числі і зашифровану, скопіювати на місці не виходить, правоохоронці зможуть вилучати сервери на термін, необхідний для дешифрування.
Крім того, в законопроекті наголошується, що провайдери повинні обмежувати доступ до ресурсів за допомогою наявних технічних можливостей. Однак, відповідно до одного з пунктів, провайдери також зобов'язані формувати список кінцевих користувачів, їх послуг з усіма даними, необхідними для «однозначною і миттєвої ідентифікації особистості кожного кінцевого споживача». Крім цього, вони повинні зберігати дані про трафік.
Видання також зазначає, що учасники ринку обурилися через невідповідність законопроекту Нацполіціі нормам Конвенції. Затвердила його НКРЗІ також зазначила цей момент в своїх зауваженнях.
Регулятор вважає, що блокувати потрібно тільки заборонену інформацію, а не весь ресурс, на якому ця інформація розміщена, як передбачається в законопроекті. Адже так може бути заблокована законна інформація або інший ресурс, який використовує один домен спільно з правопорушником, нарікає регулятор.
У НКРЗІ порахували також, що норму, що зобов'язує провайдерів формувати список кінцевих користувачів, потрібно переглянути. Зараз український користувач не зобов'язаний проходити письмову реєстрацію у оператора.
Глава кіберполіції зазначає, що Нацполіція намір допрацьовувати проект, враховуючи зауваження від учасників ринку. За словами Демедюк, норми законопроекту, зокрема щодо блокування сайтів, вже працюють в європейських країнах і незабаром будуть внесені до Конвенції.
«Такі заходи визнали необхідними і впровадили вже багато країн — члени Конвенції. Вони врахували гібридну війну України з РФ, а також вже доведені вторгнення РФ в кіберпростір цих країн з метою впливу. Ці країни і рекомендували Україні впровадити такі норми, як в законопроекті»,— стверджує Демедюк.
