17 вересня 2019 року в Україні запрацював інструмент на основі відкритих даних «Відкрита медреформа». Про це повідомили під час прес-брифінгу перший заступник Міністра цифрової трансформації Олексій Вискуб і голова Національної служби здоров’я України Олег Петренко. Інструмент реалізовано Агенцією журналістики даних у межах проєкту USAID/UK aid «Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».
Десятого жовтня виповниться два роки, відколи Верховна Рада ухвалила закон, який дав старт медичній реформі. Одним серед найголовніших нововведень стала зміна принципу фінансування охорони здоров’я та початок запровадження електронної системи охорони здоров'я. Відтоді лікарні та лікарі-підприємці отримують гроші за послуги, реально надані пацієнтам, які обрали свого лікаря в цьому закладі. Гроші йдуть до закладів напряму, виплачує їх Національна служба здоров’я України (НСЗУ). Завдяки співпраці НСЗУ з Міністерством цифрової трансформації дані щодо першого етапу медреформи відтепер стануть доступними кожному на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. Разом із даними із системи публічних закупівель Prozorro вони стали основою для створення інструменту «Відкрита медреформа» (e.gov.ua/medical_reform).
Для кого цей інструмент
Візуалізація буде корисною для пацієнтів, які хочуть обрати лікаря, адже дозволяє легко проаналізувати завантаженість спеціалістів у будь-якому медичному закладі. Достатньо ввести ім’я-прізвище лікаря, адресу чи назву медзакладу (Центру первинної медико-санітарної допомоги) – і система надасть інформацію щодо кількості підписаних декларацій кожного із лікарів установи.
За допомогою інструменту також можна оцінити фінансовий стан амбулаторії: скільки вона отримує коштів відповідно до кількості декларацій на кожного лікаря і на що витрачає. Інформація щодо завантаженості лікарів та матеріального стану установи дозволить громадянам прийняти виважене рішення щодо підписання декларації.
Окрім цього, інструмент буде цікавим журналістам та громадським активістам, адже дає інформацію про перебіг медичної реформи загалом, а саме:
-
Кількість підписаних декларацій за областями. Середній показник тих, хто підписав декларації, становить 70% по країні. Найменша кількість підписаних декларацій – на півдні країни (в середньому – 65%).
-
Статистика кількості пацієнтів і виплат на одного лікаря. Більшість лікарів дотримуються рекомендацій і мають 900 (для педіатрів), 1 500–1 800 (для сімейних лікарів) і 2 000 (для терапевтів) укладених декларацій. Лише 6,5% лікарів підписали менше ніж із 500 пацієнтами договори, тоді як трохи більше 8% лікарів мають понад 2 000 пацієнтів. За умови, що лікар набрав оптимальну кількість пацієнтів, щомісячні виплати за одного лікаря складають приблизно 60 тисяч гривень. Як саме витрачати кошти і чому надати перевагу, вирішує сама лікарня або ж лікар, якщо він працює як ФОП.
-
Порівняння закупівель лікарень за 2017–2019 роки в різних областях. Із початком реформи лікарні почали купувати більше комп’ютерних систем, медичного обладнання, а також меблів, протипожежних систем і кондиціонерів. Найбільше зросли витрати на комп’ютерні системи, адже від лікарень вимагають переведення адмінроботи в електронну форму.
«Розвиток відкритих даних залишається пріоритетом для нового Уряду, особливо у сферах, що проходять реформування. Тому ми створили цей зручний і зрозумілий для всіх інструмент, який дозволяє зорієнтуватися при виборі лікаря та проконтролювати використання державних коштів”, – зауважив Олексій Вискуб, перший заступник Міністра цифрової трансформації України.
НСЗУ стали першими, хто відкрив дані з медичної сфери в Україні. Оприлюднення набору даних про пацієнтів, лікарів та медичні заклади – це перший крок, на черзі – дані за програмою «Доступні ліки». Наразі вони доступні на дешбордах на офіційному сайті НСЗУ.
«Зміни в системі охорони здоров'я України відбуваються разом із розвитком електронних інструментів. Декларація про вибір лікаря, електронний рецепт вже стали звичною частиною життя. НСЗУ працює за принципами прозорості та відкритості. Працює перш за все – в інтересах пацієнтів. Ми прагнемо, щоб ті зміни, які відбуваються в системі охорони здоров'я, були зрозумілими, а всі процеси – зручними та ефективними для них. І у цьому провідну роль відіграють електронні інструменти та сервіси», – Олег Петренко, голова Національної служби здоров'я України.
«Відкриті дані – це основа для прийняття обґрунтованих рішень та прозорості діяльності установ, що є необхідною умовою реалізації реформ у країні. І ми раді, що в цьому інструменті поєдналися усі ці компоненти. Пацієнти тепер можуть обирати собі лікаря, маючи повну і прозору картинку стосовно спеціалістів і медичних закладів, а громадськість у цілому – бачити, як змінилася медицина від початку реформи, мовою цифр. Це – черговий приклад вдалої кооперації державних установ, що відкривають дані, громадськості й бізнесу, що створюють зручні інструменти на їх основі, та міжнародної спільноти, яка надає технічну підтримку для їх реалізації», – зазначив Петро Матіяшек, керівник проєкту USAID/UK aid «Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».
