В Одесі відбулась зустріч командування Військово-морських Сил України та керівництва турецької компанії Baykar Defence, яка виробляє для України розвідувально-ударні БПЛА Bayraktar TB2. Додаткову партію цих дронів Міноборони замовило наприкінці 2020 року. Про це повідомляє Defense Express.
Загалом мова йде про п'ять комплексів, кожен з яких складається з двох-трьох БПЛА та станції управління. Частина з цих комплексів розширить наявний парк Повітряних Сил, а інша призначена для посилення Військово-морських Сил України.
Під час презентації головний виконавчий директор Baykar Defence Халук Байрактар презентував реальні можливості розвідувально-ударного БПЛА Bayraktar TB2. Під час заходу обговорювалась методика та аналіз застосування дрону у бойових діях. Зокрема, і у Нагірному Карабасі, під час яких за допомогою Bayraktar TB2 було знищено майже 1000 цілей на 1,9 млрд доларів.
Для ВМС України можливості Bayraktar TB2 зараз є одним з ключових. Він має ліквідувати пробіл у сучасних засобах повітряної розвідки у акваторії морів. Більше того, цей БПЛА, скоріш за все, розглядається, як один з компонентів визначення координат цілей для наведення берегового ракетного комплексу РК-360МЦ від ДККБ «Луч».
Водночас Bayraktar TB2 у Туреччині на постійній основі залучається до місій над морем. Завдяки своїй потужній оптико-прицільний станції він може на відстані у десятки кілометрів зафіксувати кораблі та визначити їх координати, які у режимі онлайн можливо передати до «Нептуна». Окрім цього цілком логічного використання, Bayraktar TB2 можливо розглядати як ефективний засіб протидиверсійної оборони. Але турецький дрон може мати значно більші можливості реального бойового застосування.
Наприклад, цілком можливе запозичення досвіду Китаю, який відпрацював удар по кораблю за допомогою РСЗВ. На початку року у мережу потрапило відео результатів накриття морської цілі залпом з 300-мм системи PHL-03А.
З боку Defense Express можемо зробити висновок, що Bayraktar TB2 цілком ефективно застосовувати й проти кораблів малого тоннажу. Особливо враховуючи те, що загальною «ахіллесовою п’ятою» багатьох російських кораблів, про яку постійно говорять у РФ, є відсутність адекватних засобів протиповітряної оборони.
Наприклад, малі ракетні кораблі проекту 21631 «Буян-М» (4 кораблі з 9 базуються у Чорному морі) з засобів ППО мають лише комплекс «Гибка».
Цей ЗРК фактично є невеликим за розміром та можливостями комплексом з ракетами від ПЗКР — «Верба» або «Игла». Тобто він не може збивати цілі, які летять вище за 3,5 км. Додамо, що цей комплекс також розроблений і у сухопутному варіанті.
Таке ж озброєння отримали корвети (патрульні кораблі) проекту 22160, які спеціально будуються для Чорного моря (з 6 запланованих — 3 у строю).
Також безпорадними проти Bayraktar TB2 є цілий ряд старих російських кораблів з ЗРК «Оса-М», яка має значні обмеження по висоті до 5 км. А це п’ять малих протичовнових кораблів проекту 1124М «Альбатрос» та два ракетних проекту 1239 «Сивуч».
Водночас ракетні катери проекту «Молнія» (чотири одиниці у строю) озброєнні «Кортиком», який по висоті працює лише до 3,5 км.
Трохи адекватніше озброєння у проекту 22800 «Каракурт» (заплановано для Чорноморського флоту РФ 5 кораблів з 2021 по 2023 рік), який отримав «Панцирь». Проте реальна «нульова» бойова ефективність цього ЗРК проти Bayraktar TB2 вже була перевірена у Сирії та Лівії.
Звісно можливостей основної зброї Bayraktar TB2 — MAM–L, яка важить близько 24 кг з бойовою частиною у 10 кг, критично мало для того, щоб потопити військові кораблі. Але високоточні можливості MAM–L дозволяють вивести з ладу радіолокаційні системи корабля, знести командний місток чи вразити пускові установки ракетного озброєння. Будь-що з цього призведе до виведення з ладу корабля противника та його тривалий ремонт.
Загроза такого сценарію, скоріш за все буде примушувати використовувати ці кораблі лише разом з кораблями оснащеними потужнішим ЗРК. Наприклад, фрегатами проекту 11356Р/1135 «Буревестник» з ЗРК «Штиль-1», який використовує модернізовану ракету від «Буку» із дальністю пострілу до 50 км по дальності та 15 км по висоті. Проте це значно «сковує» можливості ЧФ РФ у маневрі та фактично перетворює коштовні кораблі у «прибережні» пускові установки крилатих ракет «Калібр». Маємо нагадати, що зараз розглядається можливість розгортання виробництва Bayraktar TB2 на території України, з можливою передачею технологій.
