Міграція на оновлену версію міжнародного стандарту ISO/IEC 27001:2022 вимагає від організацій перегляду та адаптації існуючих систем управління інформаційною безпекою. Ключові зміни стосуються Annex A: кількість контролів зменшилася зі 114 до 93, але структура стала зрозумілішою, а самі контролі краще відповідають сучасним викликам кібербезпеки, зокрема хмарним сервісам, захисту даних, моніторингу активності, безпечній розробці та управлінню ризиками постачальників.
ТОВ «Софтлайн ІТ», як розробник захищеної платформи UnityBaseDefense для держсектору та критичної інфраструктури України, системно враховує принципи ISO 27001:2022 у своїй архітектурі. Це дозволяє забезпечувати відповідність високим стандартам безпеки, що є критично важливим для замовників, які працюють із чутливими даними та критичними процесами.
Оновлення ISO 27001:2022, особливо Annex A, є логічним кроком у відповідь на еволюцію загроз. Для організацій, що працюють із критичною інфраструктурою та державним сектором, адаптація до нових контролів є важливою умовою для підвищення стійкості інформаційних систем. Сергій Балашук, директор ТОВ «Айкюжн ІТ»
Огляд оновлених контролів Annex A
Оновлений Annex A ISO/IEC 27001:2022 структурує 93 контролі у чотири тематичні розділи: People, Organizational, Physical та Technological. Така категоризація спрощує навігацію, оцінку ризиків і зіставлення з іншими фреймворками інформаційної безпеки. Зменшення загальної кількості контролів не означає зниження рівня безпеки, а відображає консолідацію, уточнення та оновлення вимог.
Серед важливих нових контролів:
- A.5.7 Threat intelligence — збір та аналіз інформації про загрози для проактивного захисту.
- A.5.23 Information security for use of cloud services — управління безпекою при використанні хмарних сервісів.
- A.5.30 ICT readiness for business continuity — готовність ІКТ до забезпечення безперервності діяльності.
- A.7.4 Physical security monitoring — моніторинг фізичної безпеки.
- A.8.10 Data masking — маскування даних для захисту конфіденційної інформації.
- A.8.11 Data leakage prevention — запобігання витокам даних.
- A.8.12 Monitoring activities — моніторинг активності в інформаційних системах.
- A.8.16 Configuration management — управління конфігураціями.
- A.8.19 Installation of software on operational systems — контроль встановлення програмного забезпечення в робочих системах.
- A.8.23 Web filtering — фільтрація веб-трафіку.
- A.8.28 Secure coding — забезпечення безпечного кодування.
PQC та Zero Trust у контексті ISO 27001:2022
Хоча post-quantum cryptography не згадується в ISO 27001:2022 прямо, стандарт створює управлінську рамку для перегляду криптографічних політик, оцінки ризиків і підготовки до майбутньої міграції на квантово-стійкі алгоритми. У цьому контексті особливо важливими є контролі, пов’язані з криптографією, управлінням ключами, сертифікатами та безпечним життєвим циклом розробки.
У 2026 році підготовка до PQC поступово переходить із дослідницької площини в практичне планування. Для організацій це означає необхідність інвентаризації криптографічних механізмів, аналізу залежностей від PKI, VPN, TLS, HSM та інших компонентів, а також формування дорожньої карти переходу.
Принципи Zero Trust також добре узгоджуються з оновленим Annex A. Контролі A.5.15 Access control, A.5.16 Identity management, A.5.17 Authentication information та A.5.18 Access rights підтримують модель, у якій доступ надається на основі перевіреної ідентичності, мінімально необхідних привілеїв і постійного контролю. Для практичної реалізації можуть використовуватися багатофакторна автентифікація, політики найменших привілеїв, сегментація доступу та регулярний перегляд прав користувачів.
Вплив NIS2 та GDPR на оновлену СУІБ
Посилення регуляторних вимог у сфері кібербезпеки та захисту даних підвищує значення ISO 27001:2022 для організацій, що працюють із критичною інфраструктурою, державним сектором або великими обсягами чутливої інформації. NIS2 акцентує увагу на управлінні ризиками, звітуванні про інциденти, безперервності діяльності та відповідальності керівництва. У цьому контексті контролі ISO 27001:2022 можуть бути використані як практична основа для побудови зрілої системи управління інформаційною безпекою.
GDPR, який регулює захист персональних даних, також має природний зв’язок із оновленими контролями Annex A. Зокрема, A.8.10 Data masking, A.8.11 Data leakage prevention та A.8.12 Monitoring activities допомагають реалізовувати технічні та організаційні заходи для захисту персональних даних. Водночас ISO 27001 не замінює вимоги GDPR, а може слугувати рамкою для їх системного виконання.
OT/ICS security та software supply chain security
Для критичної інфраструктури, де безпека OT/ICS-середовищ має особливе значення, ISO 27001:2022 пропонує релевантні управлінські та технічні контролі. A.8.16 Configuration management та A.8.19 Installation of software on operational systems допомагають контролювати зміни, конфігурації та встановлення програмного забезпечення в операційних системах. На практиці це може включати сегментацію OT/IT-мереж, контроль доступу, моніторинг подій, аудит змін і використання спеціалізованих засобів виявлення аномалій.
Безпека ланцюга постачання програмного забезпечення також стала одним із ключових напрямів сучасної кібербезпеки. Контролі A.8.28 Secure coding, A.8.19 Installation of software on operational systems та A.5.19 Information security in supplier relationships допомагають зменшувати ризики, пов’язані з постачальниками, сторонніми компонентами та процесами розробки. Це може включати перевірку вихідного коду, використання SAST/DAST, ведення SBOM, контроль залежностей і регулярну оцінку безпеки сторонніх рішень.
Оновлення ISO 27001:2022 є важливим кроком до адаптації систем управління інформаційною безпекою до сучасного ландшафту загроз. Для архітекторів СУІБ, розробників захищених платформ і організацій критичної інфраструктури це означає необхідність перегляду політик, процедур, технічних рішень і підходів до управління ризиками.
Особливу увагу варто приділити хмарним сервісам, управлінню доступом, безпечній розробці, моніторингу активності, захисту персональних даних, готовності до інцидентів і контролю ланцюга постачання програмного забезпечення. Саме комплексне поєднання цих елементів дозволяє побудувати стійку, керовану та масштабовану систему інформаційної безпеки.